Фортеця Хотин – історія Хотинської фортеці, війни за незалежність
Хотин розташований на важливих транспортних магістралях та завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них було споруджено фортецю в Хотині, що пережила віки та бачила під своїми стінами полчища воїнів Османської імперії, народних месників та повстанців Мухи, воїнів Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти до Хотина двічі вступали війська Богдана Хмельницького.
Фортеця Хотин – історія, цікаві факти про Хотинську фортецю
Хотин, одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткувало 1000-річчя. На початку ХІ ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході та півдні своєї держави. У цю систему фортець входив, у тому числі Хотин.
Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце завжди було бажано для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити в цьому красивому і багатому краї. За іншою версією назва міста походить від слов'янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона.
Спочатку це була невелика, побудована східними слов'янами на місці древнього поселення дерев'яна фортеця, що захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і існувало неукріплене селище.. На його території археологи виявили залишки напівземлянкового житла з печами-кам'янками, що датуються IX-X століттями, а на глибині 1,2-1,4 м було виявлено культурний шар VII-VIII століть.
Хотин був великим населеним пунктом у XI-XIII століттях, коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію понад 20 гектарів. Замок Хотин та місто Хотин беруть із самого початку XI століття. Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше зросла. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі та стримували грабіжницькі набіги степових кочівників.
Князь Данило Галицький, хоч і був змушений підкоритися Золотій орді, не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові та зміцнював старі фортеці. За його розпорядженням, у Хотині у 40-50-х роках XIII століття замість дерев'яних укріплень було збудовано кам'яні. Перша кам'яна фортеця у Хотині була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там, де сьогодні стоїть північна вежа, і простягалася на південь до комендантського палацу. Протягом століть її неодноразово реконструювали та розширювали, руйнували завойовники та знову відбудовували.
Наприкінці XIV ст. Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці. Було зведено кам'яні стіни шириною 5 і заввишки 40 метрів. У самій фортеці було викопано глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Протягом XV-XVI століть Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів. Завдяки потужній твердині та вигідному розташуванню, Хотин став центром розвитку ремесел та торгівлі, які у свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це свідчить і рукописне Хотинське Євангеліє XIV століття. У Хотині, на той час, відбувалися найбільші у Молдавському князівстві ярмарки, куди приїжджали купці з різних країн Східної та Західної Європи. Місто було важливим митним пунктом у розвитку європейсько-азіатської торгівлі.
Після занепаду Молдавського князівства місто та фортеця перейшли до рук турків. Вони ще більше посилили оборонну силу фортеці, але місцеве населення ніколи не мирилося з новими поневолювачами. Помічниками у цій боротьбі часто виступали запорізькі козаки. Так, у 1563 році, коли козаки на чолі з легендарним Дмитром Вишневецьким (Байдою) зайняли фортецю і розпочали переговори з молдавським господарем про спільний виступ проти Туреччини. За зради молдавських бояр загін козаків був розгромлений, а Дмитра Вишневецького стратили в Константинополі.
В Війна з турками. Фортеці України. Після Цецорської війни 1620 р. міжду Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були розбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жулкевський загинув, Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали. У вересні – на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці відбувалися події знаменитої Хотинської війни, яка прославила запорізьких козаків та їх гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничарів, справила сильне враження на всі народи і знайшла своє відображення в літературі.
Після Хотинського світу фортецю було повернуто молдавським владикам, але фактично її контролювали турки. На обох берегах Дністра, яким проходив кордон, височіли і протистояли один одному дві могутні фортеці - Хотинська та Кам'янець-Подільська фортеця.
Протягом XVII століття Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово звільняли місто запорізькі козаки. Під час визвольної війни у Хотині у 1650-1653 рр. були війська Богдана Хмельницького. 11 листопада 1673 року коронний гетьман Ян Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська вщент розгромив у Хотині 40-тисячну турецьку армію.
Війни з турками тривали ще довгі роки. Тільки на початку XVIII століття туркам вдалося остаточно закріпитися у Хотині та у фортеці. Після реконструкції 1712-1718 років вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони Сході Європи. Хоча у ХVIII-ХIХ століттях фортеця поступово втрачала своє оборонне значення, під її стінами продовжували вирувати битви. Її кілька разів штурмують російські війська. 1739 року вони вступають у Хотин після перемоги над турками у битві під Ставчанами, в якій хоробро билися з ворогами українці, росіяни, грузини та молдавани.
У 1769-1787 роках росіяни знову штурмують Хотинську фортецю. Але після російсько-турецької війни 1806-1812 гг. Хотин увійшов до складу Росії і став центром повіту Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин, який поступово став відбудовуватись.
У 1832 році на території фортеці було збудовано нову церкву св. Олександра Невського. У 1856 році уряд хотів. Фортеця в Хотині. Замки та фортеці України. Визначні пам'ятки України. Церква св. Олександра Невського. -ed153250b311.JPG" Фортеця в Хотині. Палаці та фортеці України. . Саме місто протягом ХІХ ст. будувався на рівнинному плато за регулярним планом. За переписом 1897 р. Хотин налічував 18126 мешканців.
Після реформи 1860-х років у Хотині виникли перші промислові підприємства. Тут було кілька водяних млинів. На початку XX ст. у Хотині діяли 3 пивоварні заводи, 10 винокурень, 4 тютюнові фабрики, лісопильний та цегельний заводи, 2 друкарні. Місто мало дві лікарні на 45 ліжок, аптеку, діяли два двокласні повітові училища (чоловіче та жіноче), два чоловічі класні училища та одне приватне. Багато горя та страждань мешканцям міста принесли І світова та Громадянська війни.
У 1918 році на прикордонну територію претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина та Румунія. 10 листопада 1918 року в Хотин вступили війська королівської Румунії. Почалися репресії та терор. Але мешканці Хотина не підкорилися новим окупантам. У січні 1919 року спалахнуло антирумунське повстання. Влада більш ніж у ста селах перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з І. І. Волошенком-Мардар'євим. Директорія, підтримувана народом, вирішила вигнати румунів зі свого краю та повернути собі волю. Упродовж 10 днів учасники Хотинського повстання вели запеклі бої з королівськими військами. Проте, увірвавшись 1 лютого до Хотина, загарбники здійснили розправу над населенням. Щодня окупанти вели сотні людей на руїни Хотинської фортеці, звідки ніхто не повертався. Хотин упродовж 22 років став повітовим центром Румунії.
6 липня 1941 року в Хотин знову увірвалися загарбники - німецько-румунські війська. Знову почалися роки терору та страждань. У місті вже в перші дні окупації було створено антифашистську організацію, яка діяла цілий рік, і яку очолював Кузьма Галкін. Лише у серпні 1942 р. вона була розсекречена та знищена. Звільнено місто було 3 квітня 1944 року. Однак у післявоєнні роки Хотин, як і вся Україна, зазнав впливу тоталітарної комуністичної системи. Незалежність 1991 року стала втіленням вікової мрії мешканців Хотина про свою державу.
Фортеця в Хотині, фестиваль "Битва націй", "Хотинська твердь"
Сьогодні Хотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний та культурний центр Буковини. У вересні 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного. У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця", "Стріли Робін Гуда", "Яса", "Тарас Бульба". 19 вересня 2009 року у Хотині відбувся І Міжнародний військово-історичний фестиваль "Хотинська твердь". Головною родзинкою свята стало відтворення однієї з битв Хотинської війни 1621 року, коли армія польського гетьмана Ходкевича та війська козацького гетьмана Сагайдачного зупинили під Хотином 120-тисячне турецько-татарське військо. У 2010 році, з 30 квітня по 3 травня, в Хотині вперше відбувся міжнародний середньовічний фестиваль "Битва націй". На фестивалі в Хотині були представлені національні команди з України, Білорусії, Польщі, які пройшли спеціальну підготовку з історичних середньовічних боїв.
Зважаючи на багаті історичні традиції міста, 2000 року постановою Кабінету Міністрів України було створено історико-архітектурний заповідник "
Хотинська фортеця". А у вересні 2002 року стародавнє місто відзначило свій 1000-річний ювілей.
Використані кадри з фільму "Тарас Бульба"
2010. Замки та фортеці України. Фортеця в Хотині. Історія, фото. Фестиваль у Хотині